Хіба твоя біда, що сильно так люблю?
Хіба печаль, що буть з тобою я не можу?
Усі твої гріхи у Бога відмолю
Усі свої – складу в довічну ношу.
Хіба твоя біда, що серце терпне знов?
Що все моє життя тобою проростає?
Співмешканка моя – ота чудна любов
Так горнеться до мене, слухає й звикає…
Та десь тихенько, злочином, ту мешканку спалю
Немає місця вдвох, та й вірить більш негоже.
Хіба ж твоя біда, що сильно так люблю?
Мабуть моя, що буть з тобою я не можу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2015
автор: Оська