стиснуте

виношуючи  ім'я  своє,
наче  найпершого  критика,
тихо  запитуєш,
хто  ти  є?

дві  субмарини  випливли,
ніби  в  очах  були  дірки,
їх  проштормило,
вилило
хто  ти  для  себе?
хто  ти  є?
хто  тебе  з  чрева  вибрав?

зношений  всесвіт  светри  протер
лати  між  тілом  й  вітром
зчавлений  сік  з  бороди  тече,
небо  стиснулось
кличе
твоїм  ім'ям  когось  іще  

23.11.15,  Коломия

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623422
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2015
автор: Іванна Шкромида