Здається часом, що ми рідні.
Що ми пов'язані з усім.
Неначе ці вуста створили
Єдину мову на Землі.
Ця мова погляду-шалена.
Вона не містить змісту у собі
Емоції лиш розумієш,
Та бачиш кожного в собі.
Здається, між собою схожим,
Обличчя, думки і слова.
Та щось все-рівно розділяє.
Якась одна мала деталь...
І хоч ми різні, все ж ми схожі
Бо створені одним ребром
Ми родичі (та неповторні!)
Ми всі наділені добром.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623100
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.11.2015
автор: Марфа муф