Я ще малий, та Бога я люблю!
Його я славлю і Йому молюся.
Підперезавшись правдою, стою
І вчуся бути воїном Ісуса.
Господь! Я хочу бути, як Давид:
У серці — Слово й Богові посвята.
Маленький хлопчик, не герой на вид,
Але здолав гіганта Голіята!
Ісус, Ти дарував мені шолом
Через Голгофу й чудо воскресіння.
Готовий я благовістить шалом,
Щоб люди мали доступ до спасіння!
Моя броня, то праведність Христа,
В руках тримаю міцно меч духовний:
У світлі Слова — істина свята,
Що знищує диявольські окови.
Щит віри укріпляється в мені,
Бо Дух Святий довірі научає.
Щит загашає стріли вогняні,
Які підступно ворог випускає.
Найголовніше те, що я — не сам!
У єдності братерської спільноти,
В молитві відсіч ворогові дам!
Маленький воїн здатен зло збороти.
20-22.11.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623092
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 22.11.2015
автор: Галина Левицька