Я рву волосся на собі в цю ніч,
бо розумію – тебе нема.
Ти не помер, не в цьому річ,
це банально, вже інша у нас зима.
Ще лютіше для нас, для таких як ми
(а таких як ми, повір, багато).
Рідні люди не допоможуть слізьми,
щоб ми оговтались, а ми б радо...
Лише ощасливлювало одне:
м'який знак у наших чужих стосунках.
Постіль, їжа, сміх - усе брудне.
Брудна екологія у вільних малюнках.
12.10.2015р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623078
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2015
автор: Iva Frank