[i]
Ось правда,є речі,які тупо так бісять.
Є речі,не виносимі-капец.
Для мене речей таких просто є купа,
Хоча і не знати,де моїм кінець.
Бісить,коли людина не шаре,
Коли просто питає як? і чому?
Коли вона розум настільки вже парить,
Що ти просто не знаєш,як сказати йому.
Є люди,що бісять,бо просто так хочуть,
Є люди,що роблять цим купу проблем,
Є люди,що просто без цього не можуть,
Керуючи дурацьких питань кораблем.
Є люди,які реально спрягають,
Які завжди знайдуть в тобі щось не таке.
Хоча вони й самі добре не знають,
Як правильно буде,що добре,що зле.
Особисто мене дістає ця байдужість,
Неприємні мені також гордість,обман,
Я не хочу терпіти людську таку черствість,
Егоїзму і фальші,лицемірства вулкан.
Бісить у людях цілий список речей,
Він є у кожному,він йде в нескінечність.
Ви просто скажіть про список ось цей,
Проявіть ж ви нарешті людську,справжню чесність. [/i]
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2015
автор: Toлік;)