Колись давно, я щось було писала
Про почуття моїх нестримних літ
Але тоді я того ще не знала -
Усе холоне й твердне наче лід.
І річ у тім, що так воно і треба
Спочатку хай вогнем усе горить,
Та потім виникатиме потреба
Спинити той вогонь хоча б на мить.
Вогненні почуття - звучить гарніше,
Ніж холодом обвиті і тверді.
Але вогонь і ранить нас сильніше,
І напрямок міняє в самоті.
Вогонь піде куди поманить вітер,
Зі зрадою те полум`я росте.
А з льодовим коханням що робити?
Воно із вітром кріпне та цвіте.
Не треба відрікатися від льоду.
І хай це буде складно зрозуміти.
Воно ж бо ще не увійшло у моду,
Та льодяне кохання не змінити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622961
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2015
автор: Favord