недитяча гризота….

Ох,  Настусю,  миленька,
скільки  ж  треба  силоньки!...

..Закохалась  в  видного,
в  самого  красивого.
Кругом  в"ються  дівоньки  -
вправно  грають  брівоньки!
Надувають  губоньки....
Кокетуй  же,  любонько!
Не  здавалась:  су́коньку
одягла,  голубонька,
очі  -  он  -  кругле́нько,
хустинку  -  ладне́нько
і    -  до  Нього  прямо
понеслася  плавно,
ткнулась  лобом:  "Ой!
Снів  моїх  Герой...."
І  одразу  ж  в  трубочку
губки...  Він  -  цукерочку:
"Ах,  яка  ж  ти  миленька!
Будь  слухняна  дівонька  -
усіх  ляль  збирай
й  спатоньки  лягай.  ..."
...Сам  сусідку  Галю  -
пишну,  статну  кралю  -
взяв  під  руку  й  ...  Ох,
подались  в  ніч...  Вдвох!

..Ах,  Настусю,  миленька!
Скільки  ж  треба  силоньки....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622930
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2015
автор: Мар’я Гафінець