я ніколи не бачив стільки світла, як в тобі. світло це чудово. воно освітлює шлях, воно зігріває, з нього можна виробити електроенергію... світло дає змогу побачити те, що не завжди видно: за сірістю днів та метушні, чи буквально в темряві ночі, а ще можна заглянути глибоко в душу (якщо людина світла) й побачити там внутрішнє сонце, яке і світить, і зігріває,і навіть випромінює добро. саме тому люди так цінують сонце (хоча, не всі... дехто, наприклад, лише взимку, коли стає холодно:)). я теж його люблю, особливо коли воно всередині, така собі людина-сонце... і світить, і гріє, і дивовижна людина водночас.
Сонцю
21.11.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622869
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2015
автор: Микита Баян