Обійми, я схилюся до тебе.
І нехай ми обоє не винні!
Дощ тепер, мов осіннє кредо.
Наше небо давно не синє.
І змовчати – єдиний вихід.
Відчувати на дотик тишу.
Коли в грудях бунтує вихор –
То кричати лише у віршах.
І страждати, і все ж любити.
І триматись завжди за руки.
Пробачати навік і тихо.
Один в одного просто бути!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622857
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.11.2015
автор: Анна Ольтенберг