Ми не цінуємо те, що ми маємо
Ми все кидаємо у пошуках нового.
І так завжди: знаходимо й втрачаємо
Але скажи мені, для чого?..
Ми робимо багато помилок
І на усі проблеми закриваєм очі.
Ми мучимось в тюрмі своїх думок,
Які так сильно душать нас щоночі.
Ми звикли жити, дивлячись на всіх
Крізь такі звичні нам рожеві окуляри,
Ми перестали цінувати щирий сміх,
У пошуках сумнівних ідеалів.
Ведем ми суперечки знову й знову,
Йдемо на підлості без каяття.
Такі розумні ми ведем розмови,
Й таке безглузде ми ведем життя .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2015
автор: Світлана Мельник