Стара маленька церква дерев"яна,
Збудована ж бо без єдиного гвіздка
Триста літ тому на кошти пана,
Який тут жив та господарював.
Він,кажуть для людей був непоганим,
І завжди добре ставився до них.
Та й пам"ять по собі залишив гарну -
Храм,названий в честь любої доньки.
Церква Варварівська стоїть в селі і досі,
Хоча й обновлена руками прихожан,
В ній правилась постійно служба Божа,
Напевне це Всевишній так бажав.
Бувають тут в неділю та у свята,
Щоб Господу вознести молитви,
Дітей хрестити,молодят вінчати
Чи посповідатися прийти.
Обов"язково мовлять добре слово
Та ревно моляться щоразу тут за тих,
Хто спорудив цю церкву для народу
Та слід по собі й згадку залишив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622778
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.11.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський