Тобі без мене важко і погано -
Я відчуваю це за сотні миль.
До тебе йду високими снігами
У білім сні холодної зими...
Перегортаю юність нашу грішну,
Де зустрічали ранок із пітьми.
Холодні трави обнімали ніжно
Руками, мов гарячими крильми...
Тоді далеке золото осіннє
Для інших розсипалося до ніг.
Упав на скроні наші білий іній,
Оце вже той, що не розтане сніг...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622748
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2015
автор: Наташа Марос