Мрії про спокій, а насправді – пустка…
Нема нічого, наче не було.
Великим тромбом вліз у горло згусток
І від знемоги щелепи звело.
Ні слова, ні півслова і без крику,
Хоч прагла крику зранена душа…
Кричало серце в пустоту велику,
А розум з серцем в спокій вирушав…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622718
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.11.2015
автор: Віталій Назарук