А в душі скатертина розстелена.
І старанно усе причепурене.
Біль і сльози в куточок заметені.
Страх сховався за пані Байдужістю.
На плиті чай кипить із впертістю.
З смаком теплої дружби-привітності.
Натягнула на губи впевненість,
та сховала моменти щирості.
І сервізи найкращі поставила.
Все побите настав час знищити
і незгоди з любов'ю розбавити,
бо від неї вже стіни тріскають.
На стільці в нетерпінні заси́ділась.
Де усі? Ну чому ж не стукають?
Поїзд дружби на мить запізниться?
Хвилювання у серці грюкає.
Ні душі. І дарма чепурилася.
Я не вірю, що можна так просто
не прийти. Скатертина ж хай лишиться.
Все одно я чекатиму гостей.
__________________________________________
= Будь ласка, ніколи не замикайтесь в собі.
Завжди знайдеться той, хто постукає і прийде.
Любові вам і душевного спокою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622700
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2015
автор: Марійка Гаманець