Мій Господи, прости мій рід, прости!
За зречені, залишені хрести,
За всі гріхи, учинені від віку-
Напевно, їм уже немає ліку...
Прокляття роду мене дістають
І крізь століття, і усе снують
Ті мотузки важкі гріхопадіння,
Обплутуючи нові покоління...
Молитву, Господи, мою прийми:
Нещасний рід мій міцно обійми,
Нас знову всіх в любові об'єднай!
Коли щасливий рід - багатий край!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622639
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2015
автор: палома