Заповіт

Як  умру,  тоді  ховайте,
До  того  не  посмійте.
Та  навіть  і  не  мрійте.
Зі  мною  не  жартуйте.
Прошу,  не  ризикуйте.

Багато  не  ридайте.
Лихим  не  поминайте,
За  мене  не  питайте
Даремно  не  сумуйте,
Слова  мої  згадайте,
Ви  їх  запам'ятайте:

На  завтра  не  гадайте,
За  вчора  забувайте,
Жадобу  Ви  вгамуйте,
Багато  не  мудруйте,
Ніколи  не  наглійте,
Нікого  не  тримайте,
Від  своїх  не  тікайте,
Та  їх  не  ображайте,
Далеко  не  плануйте,
Ви  часу  не  марнуйте,
З  інших  не  глузуйте,
А  краще  помагайте,
І  разом  попрацюйте,
А  ще  живіть,  кохайте,
Новим  усіх  здивуйте.
Себе  шукайте  !

Перед  тим  "прощайте"
Ви  туфлі  гожі  взуйте,
Добряче  напастуйте,
Тоді  вже  Ви  танцюйте.

Справу  нову  зачинайте:
Пляшчину  відкривайте,
Горілку  нагрівайте,
Горлянку  прогрівайте,
Тоді  вже  заспівайте.

Чорти,  казан  вже  нагрівайте,
На  стіл  пристойно  накривайте,
Мені  бенкет  організуйте.
Що  є  смачного,  те  готуйте,
Зі  входу  зустрічайте,
Немов  царя  вітайте.
Хоча  ще  постривайте.

А  може  буде  інший  кінець:
Зустріне  на  вході  творець,
Багатьом  він  просто  отець.
Я  як  і  він  у  чомусь  митець.
За  правду  кожен  борець,
Коли  на  вагах  червінець.
Та  не  цікавить  гаманець,
Коли  ти  немов  камінець.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622632
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.11.2015
автор: Makkilan