вечір ввійде до хати
плащ від снігу обтрусить
вимиє руки
хліба надкусить
і стане на тебе чекати
викурить з дому тишу
дві нові строфи напише
а потім
а потім
як вперше – усоте
навстіж відкриє душу
а вікна стоятимуть блідо
вдивлятимуться в стежину
котрою зима по ожинах
котитиме місяць мідний
вимерзне голос вітру
згорнувшись засне під порогом
і танути час буде довго
в зимовому сумі палітри
2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2015
автор: isabel