Вони дивились мені в очі
такі беззахистні,сумні.
Накрила паморозь їм плечі,
зірвала вітром з них хустки.
Росли в сусідньому дворі
забуті,в листі,ледь живі.
Я сумувала разом з ними.
Похожі долі в нас-одні.
Чим помогти?Як захистити?
Зірвати?В хату принести?
Не буду.Завтра сонце зійде,
зігріє змерзлі пелюстки.
Та треба ніч ще пережити.
Холодну і морозну ніч.
Розпалю з листя я багаття,
тепло серця їх захистить.
Хай хоть на мить життя продовжу.
Побачу радість в їх очах.
Красиві,милі хризантеми,
зима зрівняє в долях нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622025
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2015
автор: zhmerinchanka