Мені не треба інших стягів,
Не потребую інших мов,
Моя єдиная державо,
Моя довічная любов.
Тебе плюндрують,Україно,
Карають свої і чужі,
А ти мені – навік єдина,
Хоч в радості, а хоч в біді.
Я вірю: бути Україні,
Розквітнути на цілий світ,
Пісні ще будуть солов’їні,
Буде калини пишний цвіт.
Цвістимуть мальви й чорнобривці,
«Два кольори” співати будуть,
Не буде тих, хто нашим вбивцям
Підспівує і аплодує.
Ті, хто загинув – будуть з нами,
Хто рідну землю боронив,
Усім Героям – вічна слава,
Хто за Вітчизну кров пролив!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621992
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.11.2015
автор: Шостацька Людмила