Мишачi роздуми про Дмитра Яроша

Чи  ввечорi,  чи  на  свiтанку
Ярош  сидить  на  ґанку
Й  думає:  що  робити?
Як  далi  накажете  жити?
Кинувши  "Правий  сектор",
Вiн  втратив  свiй  звичний  вектор,
А  iншого  вiн  не  має,
Подальшого  не  уявляє.
...Музичко  Олесь  (Сашко  Бiлий)  -
З  ним  все  було  зрозумiло:
Жертва  ментiвської  зброї,
Для  Рiвненщини  став  героєм.
(Щоправда,  став  ним  пiсля  смертi,
Коли  вже  не  билося  серце.
А  ружi  земного  вiнця
Не  пахнуть  нiяк  для  мерця.)  
А  з  паном  Дмитром  що  буде?
Небезпека  є,  що  забуде
Країна  очiльника  "правих"  -
Життя  нетривале  у  слави.
Хто  втратив  амплуа  звичне,
Часто  трупом  стає  полiтичним.
А,  поводячися  вперто  й  тупо,
Можна  стати  i  справжнiм  трупом.
(Наприклад,  як  згаданий  "Бiлий",
Знайшлася  на  Бiлого  сила...)
Що  обрати?  Спокiй  удому?
Життя,  нiкому  не  вiдоме?
А  пiсля  цього  життя  -
Остаточне  забуття?
Або  -  гомiн,  похвали,  прокльони,
Але...  вже  пiсля  похорону?
Що  Ярош  Дмитро  обирає?
Може,  навiть  вiн  сам  не  знає.
...
"Правосекiв"  я  не  схвалюю,
В  партiї  будь-якiй  не  працюю,
Але,  бажання  є  у  мишi
Взнати  долю  Яроша  (й  iнших).        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621951
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.11.2015
автор: Mik (галицька миша)