[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YHEZAzntgK8[/youtube]
Як хороше осінньої пори
Коли довкола золотом палає,
Коли хазяйка осінь одягає
В казкові шати клени, явори
Золотобарвні осені дари
Захоплюють, відтінками дивують
Красою незрівнянною милують
Насичені, яскраві кольори.
Різноманіття ніжних хризантем
милують око, тішать різноцвітом
.І жаль розлуки за минулим літом
лягають ностальгійним тягарем.
Кленова одбуяла заметіль.
Опало листячко, пожухли трави
Відпломеніли золоті заграви,
Наразі стало тоскно мимовіль
Скінчилась тепла, золота пора
Птахи, вервечками, вже відлетіли,
Дощі нудні й холодні зарясніли,
Пейзаж безликий, смуток та жура
.
Безбарвний морок скрізь куди не глянь.
Пошарпане у небі хмаровище.
Ганяє люто по землі вітрище
Опалий лист та непроглядну твань.
У сірій мряці небо і земля
Все на окіл покрито німотою.
Холодна негідь з мурою сльотою
Гаї накрила і ліси, й поля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621879
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.11.2015
автор: євген уткін