Дивно, у вечір прекрасний,
Зорі світять немов паруса,
І тихо плеве човен по хмарах,
Немов та юна весна.
І бачу, я на тім кораблі,
Чудову і ніжну дівчину,
Яка помагає капітану в бою,
Зорю з неба дістати.
Плеве все далі і далі,
По хмарній затоці,
І я немов у юному сні,
Згадую юнії годи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2015
автор: Lirik-123