"О, моя чарівнице бажана,
Ти - кохана, але не моя!" -
Ці слова знову краяли рану,
Знову кидали серце в оману,
Та своя десь у тебе сім'я...
Переливами подиху, мови,
Розтривожили душу і кров.
Ці слова, мов на щастя підкова,
Й моя тиха, бентежна відмова
Називалися просто - любов...
Я не вірила чи не хотіла,
З прохолодою в серці жила.
Все чекала, прийти не посміла,
Хоч безкрило до тебе летіла,
Може й справді, то доля була...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621430
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.11.2015
автор: Наташа Марос