Маленька сектантка - повторюєш мантри, молишся,
Всі відстані в просторі ти балансуєш близькістю,
Слухаєш "гуру", мовчиш, медитуєш, "йожишся",
і вміст свого серця на стіл висипаєш з прикрістю.
А вміст твого серця смердить,як каналізація -
"Любіть нас брудненькими, чистими й так полюбимось"...
Сьогодні - метелики, завтра - тупа прострація.
Маленька сектантка, ми вічно з тобою чубимось.
Кидаєшся в крайнощі (це якщо зовсім коротко) -
Вгамовуй хоч іноді дикі синдроми лірики!
Маленька сектантко, як же тобі не соромно?
Уміст твого серця - мовчати.чекати.вірити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2015
автор: Єва Лавінська