Готувала тісто удовиця,
Хліба напекти щоб, як годиться,
Ту муку розводила водою,
Заправляла тісто лободою,
Ще й сльозою щедро посолила,
Врятувать від голоду щоб сина.
Ой, місила удовиця тісто
Із муки останньої вже, звісно,
Заглядало в вікна сонце красне,
Але погляд удовиці гасне…
Залишилось тісто з лободою
Й хата під соломою… з бідою… 18.04.2013.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621349
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 15.11.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)