"Ще за старим календарем
Весна по світі десь блукає.
Ліниво сплять гілки дерев,
Мабуть тепліших днів чекають.
Серед будов, між стін – хто зна,
Які тепер прикмети діють?
Нам непомітна ще весна,
А от коти вже їй радіють!"
- Та щось не чутно у дворі,
Моя ж (чорти б її забрали!)
На календар зважає мало –
Гуляти ладна цілий рік.
Але ж раніше сходить сонце
І світлим променем ясним
Перемагає наші сни,
Вітаючи обличчя сонні...
"До сходу сонця добрі люди
Спішать на кухню каву пить.
А що тебе світанок будить –
То ти занадто довго спиш!
А ось іще ознака, зваж:
Ніде нема і латки снігу,
Розтала на доріжках крига,
Серед сміття звелась трава."
- Зійшла травиця? Сніг розтав?
Ні, це мене вражає мало.
Таке в цю зиму у містах
Чи не щотижня відбувалось.
Сезонний клопіт – теж весна.
Благають вікна забруднілі:
"О, зглянься, господине мила,
Коли вже ти помиєш нас?!"
"То й що? Бридке повітря в місті –
За тиждень вікна забруднить.
Проте... Мої ще й досі чисті.
Свої ж – ти мила восени?
Стару легенду нагадаю
Ти, може, знаєш теж – весна
Щороку у пташиних зграях
Летить із вирію до нас.
Але ж птахи тепер ледачі.
І як ми можем розпізнать,
Чи з вирію вернулась качка,
Чи зимувала десь у нас."
- Либонь далеко ще весна...
Поглянь – у небі ні пір'їни!
А як папугу десь зустрінеш,
То що, вже Африка у нас?!
Та ось на сайті перед святом
Вже ремствують чоловіки,
Бо все частіше їй думки
Вертають до матріархату.
"Ну, ця прикмета не залізна,
Що розбурчався чоловік.
Поети теж бувають різні,
Є деякі – бурчать весь вік!"
Непевні ще усі прикмети.
Та почекаймо, час мина.
А десь, мо', вже й тепер весна.
Агов! Що скажете, поети?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62130
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 07.03.2008
автор: КОНКУРСЫ (АРХИВЫ)