Вже не та



написаний  для  співачки  Лесі  Котенко  на  музику  Юрия  Хижняка  

1.Птахи  кружляють  над  Землею
В  пошуках  кращого    життя.
Доля  моя  ,як  орхідея,
Така  примхлива  ,як  дитя.
Не  зривай  ти  пелюсток
Не  губи  красу,молю,
мого  життя    росток,
досить  болю
приспів  –
І  спалахнуть  на  небі  зорі  всі  для  мене  
і  розлетиться  біль  ,як  те  розбите  скло.
Піду  по  ньому    і  шукатиму  я  тебе,
я  стерплю  все  зло.
І  розіллються  усі  ріки  в  океани
і  розірву  я  з  рук  своїх  невдач  пута.
Загояться  усі  мої  життєві  рани,
Бо  я  вже  не  та!
2.Моє  життя  як  тая    квітка,
В  добрих  руках  квітне  вона.
Чи  то  зимою,чи  то  влітку,
Поруч  завжди    з  нею  весна.
На  коліна  вже  не  стану,
Досить  болю,жалю  досить
залікую  рани.
Душа    свята    просить.


©  Copyright:  Виктория  Покора,  2013
Свидетельство  о  публикации  №213033102135  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621297
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 15.11.2015
автор: Виктория Покора