Здається, що сьогодні все так само, як було вчора. День почався з добровільного пробудження – вихідні. Потім був обід. Тепер придибав вечір, який наставив у вікно свою велику кудлату, а, втім, досить мирну, як у пса-ньюфаундленда, чорну голову.
Так само, як і вчора, засвітилися вздовж вулиць ліхтарі-веселики, у вікнах будинків запалали жарівки.
Така ж тиша у місті, яку час од часу розбиває своїм гуркотом потяг чи автомобіль з екстремалом за кермо.
Все ті ж новини по ТБ – світ, Європа, терористи, смерті, квіти, сльози, гімни, прапори.
А десь там…, на сході нашої країни, захищаючи мене і тебе, мій любий читачу, упав воїн – наш побрат. Упав… І більше не підведеться. Його серце украла ворожа куля. І це ніхто не зняв на плівку. Цього не покажуть, про це не напишуть ні у світових, ні в українських ЗМІ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621292
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 15.11.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)