Канібал.

У  радості  й  у  злі  
Гостри  гострі  зуби,
Бережи  їх  від  хвороби
І  кусай!
Кусай,  Кусай,  кусай,  кусай!
Кусай!  Кусай!

Люди  добрі,  люди  злі
Лежатимуть  в  землі,
Ти  їх  любиш!
Посолити,  поперчити,
Смачно  пожувати!
Щовечері  вдома  в  них  гостиш!

Приспів:
Він  сильний  та  бридкий,
А  душею  він  крихкий!
Його  історія  сумна,
З  народження  вкрила  пітьма!
Їсть  людей  –  канібал!
Сам  побенкетував,  сам  пішов  на  бал!

І  печене,  і  салати,  і  відвари,
Твої  шедеври  -  не  товари.
Шукаєш  свіже  м’ясо,
Дів  з  рум’янцем  ніжних.
Не  вподобаєш  осіб  поважних,
Вони  жорсткі,  немов  колеса.

Приспів:
Він  сильний  та  бридкий,
А  душею  він  крихкий!
Його  історія  сумна,
З  народження  вкрила  пітьма!
Їсть  людей  –  канібал!
Сам  побенкетував,  сам  пішов  на  бал!

У  радості  й  у  злі
Гостри  гострі  зуби,
Бережи  їх  від  хвороби!
Хочеш  жити  –  не  думай!
Вбивай  і  кусай!
Кусай,  кусай,  кусай,  кусай!
Кусай!  Кусай!
….
Я  йому  казав,  що  він  не  такий,
Я  йому  казав,  що  це  обман.
Твій  поклик  насправді  не  хижачий,
Це  не  твій  нормальний  стан.
Зачекай!!!  

Пр:

Літо  2014  –  Квітень  2015.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621220
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 15.11.2015
автор: Dingo Барський