Господи, Боже, прости, не карай!
За кожну провину, будь ласка,
пробач мені.
Убозтва й багатства мені не давай,
Годуй мене хлібом
ДЛЯ МЕНЕ ПРИЗНАЧЕНИМ.
Щоб не наївся я хліба до многа
Й не переситилась ним моя плоть,
Та й не відрікся від Тебе я, Бога,
І не спитав би я: "Хто є Господь?"
Чи ж бо, збіднівши,
не став би щоб красти я.
(Не потребуй цього, плоте моя!)
Гріх цей на душу
не став би щоб класти я,
Грубо зневаживши Боже ім*я.
Дивись Приповісті 30:8,9
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621216
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.11.2015
автор: Микола Холодов