***

Два  дні  та  ніч.  Серед  життя  як  вежа,
як  той  маяк,  який  означив  шлях.
За  вогником  до  болі  очі  стежать  -  
прямуємо  на  різних  кораблях,
але  обидва  правимо  на  вогник.

Два  дні  та  ніч,  це  більше  ніж  доба.
Два  дні  та  ніч,  наповнені  тобою.
Крізь  радість  зустрічі  проштовхує  журба
біль  з  невідомой  досі  складовою.

І  шлях  від  відчаю  до  сподівань
коротким  виявляється  й  зворотнім.
І  безліч  рішень  в  ритмі  коливань,
і  твій  від"їзд  зробив  мене  самотнім.

І  намагання  виправити  це
хоча  б  за  допомогой  телефону.
В  очах  іще  стоїть  твоє  лице,
а  час  давно  ввімкнув  прощальні  дзвони.

Цей  настрій  необхідно  подолати.
Це  знаю  я,  це  відчуваєш  ти.
Нам  треба  нову  вежу  будувати,
і  до  нової  треба  йти  мети.

А  ця  мета  болюча  і  страшна,
і  як  туди  дістатись  робінгудам?
З  бажання  миру  почалась  війна,
Але  на  жаль,  війни  без  жертв  не  буде.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2015
автор: Yurko Okhapkin