Окреслене крейдою коло,
В середині я за столом,
Тіні завмерли навколо,
Немов делеговані Злом.
Подумки в час відлітаю
І бачу не себе за столом,
А вікно до небокраю
Чужий називає компом.
Напевно, це є прийдешнє...
Яскраве освітлення столу.
Для нього я є прадавнє
Втілення старого симболу.
Спроможний він зазирати
В непередбачене майбуття?
У нього всі думки крилаті?
Життя його без каяття?
14.11.2015
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621081
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: Левчишин Віктор