Усміхнені лиш хризантеми
Недосить слів, щоб пісні-долі
розповісти про шлях в зірках,
в цім падолисті, в вітах голих –
у цих століттях, в цих літах.
Під Місяченьком повнолицим,
під сірим небом і в дощах
трагедія лиш долі сниться,
при недолугих цих вістях.
Усміхнені лиш хризантеми,
надмірно ллють на них дощі –
проте вони в своїх едемах
і радість ув очах блищить.
Як сонечко серед хмарин,
театр відкрив свою завісу
й над нами вже ультрамарин –
на сцені в райдузі – Аліса...
Бо жити можна лиш у казці,
де вічне щастя й чудеса,...
а на землі все тяжче й тяжче.
Мрія у серці зависа...
14.11.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621027
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: Променистий менестрель