Рятуюсь віршами від суму,
Рятуюсь віршами від болю.
Нехай мене хтось не засудить,
Що "ягода" – не з того поля.
Не претендую я на лаври,
Нема й копійки гонорара,
Я не рівня Поетам славним,
А віршам-дітям, просто, рада.
Мені вони тепло дарують,
В душі моїй життям ростуть,
Без них я дуже засумую,
Коли повз мене вони йдуть.
Я їх зберу в своЇ долоні,
Вплету в поезії вінок,
На золотій її короні
Я оду вишию з думок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621019
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 14.11.2015
автор: Шостацька Людмила