Обійнявшись стояли у темряві,
І сутужно вдивлялись у тьму…
Лише мить - їй надано Долею,
Щоб належати тільки йому…
Лише мить… ні секундою більше…
Виконання зухвалих бажань…
Лише мить… подаровано Долею…
Тяжка мить… сподівань і вагань…
Лише мить … насолоди тілесної…
Тихий шепіт розмови очей…
Лише мить …. Відчуття його запаху…
При торканні губами плечей…
Лише мить… відчуття його дотику
Ніжних пальців на тілі своїм
Лише мить… кохання наркотику…
І свободи з моральних руїн…
Лише мить… жаданого потягу…
Коли душі єднають у тьмі…
Лише мить… відкритого простору
Ніби в плав на небеснім човні…
Лише мить… відведено Долею…
Одну мить подаровано двом…
Лише мить… що подавлено волею…
Так нестерпно болюче обом…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.11.2015
автор: Франко Наталія