Коливаннями маятник
виміри визначить світу.
Прокладено межі
пунктирною стрічкою,
складено карту.
Маятник стукотом серця
кому зупинити дано?
Схоплено волю в полон
нескінченного ритму.
Одвічно повторено рух.
Запитання: «навіщо?»
Тільки зупинка страшна,
як потьмарення морок.
Стрімко запустимо маятник.
Знову і знову.
Доки є сила, і воля, і знак,
не спинити.
Ніколи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620954
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: Траяна