Земне полотно…

Солов'їні  гаї  тихо,  тихо  шумлять
І  запрошують  в  гості  до  себе.
А  у  травах  густих  ніжно  роси  бринять
Їх  мелодія  лине  у  небо.

На  прогулянку  в  поле  пішов  вітерець,
Розгойдались  стебельця  пшениці.
І  кохання  торкнулось  гарячих  сердець,
Нахилилась  верба  до  водиці.

Зазирнув  промінь  сонця  в  відкрите  вікно,
Прохолода  ввірвалась  до  хати.
І  волошками  вкрилось  земне  полотно,
Щоб  на  ньому  життя  вишивати...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2015
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)