Дні проходять, тижні пролітають.
А я усе ж тебе люблю, усе ж тебе кохаю.
Піде сонце на закат .
Заплаче серце і на очах
з’явиться сльоза.
Тому що, ти до мене не прийшла
з тобою другий, а не я.
Вибач, забув про це я,
але я знаю, знаю що ти мене кохаєш.
Тому ти часто плачеш, і страждаєш,
лиш у своїм серці це ти таємно ховаєш.
Але я знаю, знаю що ти знаєш,
ти від мене цього не приховаєш.
І я прийду у твій сон не спокійний.
Як безстрашний принци на білому коні.
Візьму свій меч у руки
і розіб'ю ті кайдани розлуки.
Приведу тебе у свій палац кохання.
Там ми проведемо ніч бажання.
А вранці ти станеш у білому вбранні,
щоб Господь поєднав дві душі золоті.
ПРИСВЯЧЕНО ОКСАНІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2015
автор: ОДИНОКИЙ ПЄРО