Вона дивилася, як він,
заходить у автобус змін
Чимдуж забігла в середину,
щоб дарувати серцевину.
І сівши поруч затаїла:
свої думки, слова поїла.
Дивилася вона завзято
крізь окуляри кострубаті.
І помічала його подих,
слова,
що промовляв з любов'ю.
Тремтіли руки її ніжні
слова його для неї вічні.
І так нестримно обійняла,
щоб залишивсь. Не відпускала.
Він усміхався і тремтів.
Немов у казку залетів.
Такого він не відчував
та серце знає. Він кохав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2015
автор: Arthur Savchuk