[i]Серед безлічі думок,
В океані суму й щастя,
Через терни до зірок,
Дивна стежка простяглася.
Хтось її мина зумисно,
Хтось на неї й не ступа,
Комусь іти було вже пізно,
На півдорозі хтось зверта.
Але боятися не треба,
Твій шлях підкажуть почуття,
Й душа злітатиме до неба,
Бо назад немає вороття.
Про цю стежину чули всі,
Вона - не зрада,
не провалля.
Хай знає кожен в майбутті,
Що ім'я її - КОХАННЯ!!!
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2015
автор: Sally_Mur