Ти цінуєш усіх, окрім мене.
Мій талант - то для тебе сміття,
Зате в інших "чуттєвість" шалена,
Що твоє аж змінила життя.
Мої твори - ще досі у тебе,
Гори, пекло і навіть портрет.
Де я цілюсь в кита, що на небі,
Але схибив там мій арбалет.
Кров'ю ляпнуло, серце залилось.
Я не крикнув, а просто упав,
Щось китові кошмарне приснилось,
Він прокинувся, хоч і не спав.
Кит закинув хвоста на поверхню,
З муки бив тим хвостом по воді,
Не змінити позицію зверхню.
Гладить смерть по стрільця бороді.
Цінувала усіх, окрім мене,
Мій талант став моїм тягарем,
Це кохання зосталось зелене,
Ще й на дно затягло якорЕм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620436
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2015
автор: Андрій Конопко