Я спиваюсь від твоїх думок
Заміняю увагу алкоголем,
Щоб не чути ще один німий дзвінок
Розмішаю твої спогади із своїм болем.
Ти розказуєш,я мовчки пʹю
Ну навіщо зараз плутати всі карти?
Просто вільний,просто більше не люблю.
Ти для мене раптом став того не вартий.
Я не слухаю...Я вже не збережу
Всі фрагменти твого одкровення
Шість бокалів-перейшла межу.
Твоя чарка-повна ще натхнення.
...Знову ранок,все як у кіно,
Ще одна історія печальна,
Та мені тепер вже все одно
Я не була перша і не є остання.
Стільки слів...та в них лиш суєта.
Я нарешті зможу просто жити.
Це кінець...Я випила тебе до дна,
Ні,бармен...не треба повторити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620344
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.11.2015
автор: Неялин