Наковталася осінь

Наковталася    осінь    солодкого    тру́нку    -
Соку  стигло-фруктових  заласних  стосунків,
Раювала  медами  спекотного  літа,
Ароматами  соняхів,  спілого  жита.

Захмеліла    від    слів,    із    душі    перелитих
У    вуста,    що    навпроти    зустрічно    відкриті,
Осінь    шати    зняла,    килимами    заслала,
Милувалась    на    себе    в    ставкових    дзерка́лах:

Очі    –    ледь    сіруваті    в    легкій    поволоці,
Вії    –    довгі,    пухнасті,    в    болотній    осо́ці,
Вся    стрункенька,    гнучкенька  –  очей    не    відве́сти,
Плавні    порухи    рук    та    зманіжені    жести.

Пряний    запах    гречаного  зрілого    тіла
Розливався    по    лісу,  довкола  все  мліло,
На́    ніч    вмилась    дощем,    накупалася  в  росах,
Павутинням  легким  розлетілось  волосся.

*****

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620274
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.11.2015
автор: Оксана Дністран