Мені болять розорені міста,
В пустих будинках вибиті зіниці,
Дитячий страх в розбитих дитсадках,
Панічний стан в кордонах та в столиці.
Мені болять незорані поля,
Усіяні сльозами, кров'ю й Градом...
Моя земля... страждаюча земля
Не перелічить ран з команд "стріляти!"
Мені болять на цвинтарях хрести,
Іще нові з скорботними вінками...
Контрольні пункти, залпи, блокпости
Та імена під чорними стрічками.
Мені болить розкрадене майно,
І зниклі в безвість сплачені податки...
Від слів з новин, - то в жар, а то в озноб!
Іще один літак впав без посадки...
Мені болить байдужість до людей
Зі сторони привладних товстосумів...
Що ані крок з броньованих дверей,
Мають прописки в "Раді", потім, в "Думі".
Мені болить розтоптане село,
І людські душі в плату за кредити...
Ті хлопчаки, шо зараз у "АТО",
Такі, як ви! Так само хочуть жити!
Мені болить розпродана земля,
Бо можновладці бісяться від жиру.
І знов брехня... пуста, проста брехня
Й сухі слова... а я лиш хочу миру!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620221
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 11.11.2015
автор: Ivanna Pikhun