Матусі притомилися літа,
І срібний іній приморозив коси.
Хоча і не така глибока осінь –
Десяток сьомий в гості завітав.
Нехай прив’яла трішечки краса,
Адже утричі старша за онуків,
Пила в житті любов і гіркоту розлуки,
Все, що послали жінці небеса.
Сьогодні в неї – особливий день:
Приїде правнучка до неї в гості,
Звучатимуть і сміх, і різні тости.
Вітання й побажання від людей.
І заблищить-засяє сивина,
Бо особлива в матінки подія.
Всміхнеться, по-дитячому зрадіє,
Наллє усім домашнього вина.
Й на руки візьме… згорточок святий.
Такий для неї дорогий і рідний,
Всевишньому подякує за гідний
Дарунок, що життя їй освітив.
І довго пам’ятатимуть іще
Ту ношу непросту матусі руки,
Та чи колись відчує праонука
Прабабці серця непідробний щем? . 21.11.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620220
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 11.11.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)