Куди пішов і з ким мене лишив
Саму-одну у докорах сумління,
Ні слова не промовивши? Спасіння
мені не буде. Так ти поспішив..
Ми попрощались тільки на словах
І ти відплив без вороття в незнане,
Рубцями в серці гострі чорні шрами
І краплі жалю й болю на очах.
Давно пішов.. Не вернешся ніколи..
А я не усвідомлюю ще й досі.
Час не лікує. І на кожнім кроці
Із попелу відроджуються болі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620114
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.11.2015
автор: Діана Саламага