Я собі клялася й обіцяла:
Більше про кохання - ні словечка!!!
Але не змогла і не сказала
В стилі "солов'їного гніздечка".
Вже і так і сяк я приміряла
Слово, як гаптовану сорочку,
А рядочки зовсім не лягали -
Та, ну ні однісінької строчки!
А коли я в серце знов пустила
Почуття глибокі і тривожні,
Тої ж миті раптом зрозуміла:
Без кохання у житті не можна!
Бо і пташка лиш тоді співає,
Коли серцю радісно буває...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2015
автор: Наташа Марос