Як моє серце вирвуть із грудей,
Я і тоді залишусь в Україні…
В. Назарук
Не вмру ніколи, як живуть слова,
Бо я із словом воювати можу,
Нам би в житті розумна булава,
Що нашим долям жити допоможе!
Щоб відрубати всі кінці ураз,
Щоб меншим братом не були ніколи.
Щоб булава була дороговказ,
Сіяли пишно наші видноколи!
В сузір’ї десь, з батьками за столом,
Ми мову українську возносили.
Щоб не з Кирилом, нам чужим попом,
Примножили своїй країні сили…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620091
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.11.2015
автор: Віталій Назарук