Всі зберімось в коло, друзі:
очі сині, голубі,
чорні, карі в щастя лузі,
більш не бути – сам собі!
Єднаймося серцями
"Надія долі"2009р. Автор
Коли забута любов
Відбивсь один від зграї він –
куди летиш ти, брате?
О, скільки ще тобі країн
летіть й не розібрати,
чи пожаліють там тебе,
чи мир, чи знов війна там?
Ось кормчий десь внизу гребе –
по морю дійдуть, знати б...
Самі шукають долю десь,
зігнали з гнізд їх, бачиш,
до інших моляться людей,
все рівно – де батрачить...
Скіль зброї робиться, на час,
професії – убивства.
Хто справедливість визначав?
Скалічена олива,...
Домівки в щебінь, ллється кров –
кому ж це так потрібно?
То ж зло породжує лиш зло,
скіль тисяч літ це звісно...
Не схаменемося ніяк,
всю зброю – в океани.
Любов забута. Все не так.
Колись залічимо рани?
10.11.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619851
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.11.2015
автор: Променистий менестрель